БЛОГ УЧИТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ ГОРДИНСЬКОЇ ОКСАНИ ІВАНІВНИ

                       ДУМКИ НА ОДНУ ЛІТЕРУ БЕЗОДНЯ Боронь, Боже, бути  байдужим, безбожним, брехливим, бридким. Безкрилим, бездарним,  бездушним, безсилим. Будь-чим. БОЖЕВІЛЛЯ Боронь, Боже, бачити біль... бідних, батьків, безборонних,  безправ'я, блюзнірство багатіїв, безкарність, біженство, бомби. Боронь, Боже, боятись,  боліти, блукати безхатьком Будь-де. БОРОТЬБА Благослови, Боже, бути борцем, берегинею, братом, бронею. Будувати безмірно. Берегти безупинно. Боронити безжально, безстрашно. Благослови, Боже, БАТЬКІВЩИНУ!

  Сьогодні у фейсбуці натрапила на цікаву гру "Де зустрічається яблуко в літературі?" Це заінтригувало. У коментарях читачів було чимало прикладів, згадалися мені прочитані твори. Наведу і свій -  з творчості Ліни Костенко,  яку не було названо.  В поезії "Листопад" "почервоніли яблука - циганки". Ще в іншій - "осінній сад ще яблучка глядить, листочок-два гойдає на гілляках".   А рядки з цього вірша захоплюють, спонукають до роздумів: Виходжу в сад, він чорний і худий,   йому вже ані яблучко не сниться. Шовковий шум танечної ходи йому на згадку залишає осінь.  В цьому саду я виросла, і він  мене впізнав, хоч довго придивлявся.  В круговороті нефатальних змін він був старий і ще раз обновлявся. І він спитав: - Чого ж ти не прийшла у іншу пору, в час мого цвітіння? А я сказала: - Ти мені один о цій порі,   об іншій і довіку.  І я прийшла не струшувать ренклод і не робить з плодів твоїх набутку.  Чужі приходять в час твоїх щедрот, а я прийшла  у ча